Sweet Memories

 Повертаючись думкою в минуле, найбільше цінуємо у ньому безповоротно втрачене. Нікому, крім нас самих, не дано володіти дорогоцінними реліквіями наших втрат. Ми старанно ховаємо їх від стороннього ока у потайну шухлядку пам’яті, і навіть те, втрачене, те, чого недоказав, недослухав, недолюбив, недо… дедалі виразніше постає перед нами у викінченій, бездоганній недосяжності ідеалу.

Перевага нашого минулого над майбутнім у тому, що воно ніколи не зміниться на гірше. Тепер можна знов і знов перегравати компакт-диск, де записана музика наших спогадів, бо пам’ять – не розтроюджене чекання з хвилини на хвилину, з дня на день, з року в рік те, що мало статися та не сталося, мало прийти, а не пришло. Пам’ять не згинає додолу, а вирівнює, урівноважує. Пам’ять -  це тиха присутність любові, тінь якої завжди стоятиме за вашой спиною…

І не важливо, скільки минуло часу – день, рік, десятиріччя, бо все це було з нами вчора. Тому вже тридцять років тупо ниють не  сказані вчора слова. Їхню роз’ятреність несемо в собі аж до кінця.

«IN TE SPERAVI»

Софія Майданська